УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ЛУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

МІСЬКИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

ПАЛАЦ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

 

 

 

 

Анотація досвіду роботи

«Національно-патріотичне

виховання підростаючого

покоління крізь призму

декоративно-ужиткової творчості »

Щебет Оксани Петрівни,

керівника гуртка

 «Умілі ручки» 



 

«Національно-патріотичне виховання підростаючого покоління крізь призму декоративно-ужиткової творчості»

 

 

Після національного виховання, дитина звикає кохатися в народних скарбницях і у других народів, кохаючи свою національну культуру, дитина, поважатиме і другі нації і цікавитиметься їхнім життям…

                                                         С.Русова

 

В умовах оновлення суспільства, відродження національної культури, формування національної свідомості – естетичне виховання школярів та молоді, як засіб формування духовного світу людини морально-етичних норм, має зайняти провідне місце у системі усього навчально-виховного процесу в позашкільному закладі.

Вже 10 років я працюю керівником гуртка «Умілі ручки» в Палаці учнівської молоді. Тут навчаю дітей любити прекрасне, помічати красу навколо себе, творити шедеври декоративно-ужиткової творчості власними руками. Адже декоративно-ужиткове мистецтво – один із видів художньої діяльності, твори якого поєднують естетичні та практичні якості. Декоративне означає «прикрашати». Ужиткове ж означає, що речі мають практичний вжиток, а не лише є предметом естетичної насолоди. Головне завдання декоративно-ужиткового мистецтва – зробити гарним речове середовище людини, її побут.

На своїх заняттях я намагаюсь привити моїм вихованцям любов і повагу до народних звичаїв і традицій, культури, побуту, історії українського народу. Тому основну частину навчальної програми гуртка «Умілі ручки» займає вивчення таких народних ремесел, як виготовлення різних оберегів (підкови, торбини достатку з круп, насіння і макаронів), виготовлення народних іграшок (ляльки-мотанки, іграшки і травомотанки, композиції з солоного тіста), вишивка набивною голкою, вишивка стрічками, писанкарство, малярство на склі і на тканині, паперопластика, витинанки.

Ми – українці, народ з багатою культурою, звичаями і традиціями, що відображаються і в декоративно-ужитковій творчості. Наші діти повинні добре знати і шанувати творчу спадщину наших дідусів-козаків і бабусь, справжніх майстринь декоративно-ужиткової творчості, берегинь родинних традицій та сімейного затишку. Головне – не втратити, не розірвати ту червону ниточку, що з’єднує покоління минулого, сучасного і майбутнього. І моє завдання, як педагога-позашкільника, керівника гуртка декоративно-ужиткової творчості – спонукати дітей до вивчення історії, традицій, культури рідного краю. Тоді «ніяка в світі сила нас не зламає, бо нас корінне наше в землі тримає» (Г. Дудка).

Частими гостями на заняттях гуртка є народні майстри, умільці, працівники краєзнавчого музею. Зокрема, я організувала для своїх гуртківців творчі зустрічі з Андрієм Бондаруком (волинським писанкарем), Оксаною Пузняк (майстринею з вишивки), Олександрою Кондратович (дослідницею етнографії і традицій українського народу).  Через такі зустрічі я намагаюсь ще більшою мірою популяризувати різні види декоративно-ужиткової творчості, особливо притаманної для Волинського краю. Важливо, щоб наші діти закарбували у своїй свідомості хто вони, якого роду-племені, щоб гордились героїчним минулим наших пращурів і всіх тих, хто життя своє не пошкодував віддати за нас сьогодні. Нам є чим гордитись і є кого наслідувати. Під час занять я розповідаю дітям різні казки, байки, оповідання, легенди про розумних сильних, вправних чоловіків-козаків і мудрих, працьовитих,люблячих мам та бабусь, розумничків-діточок, для того, щоб вихованцям хотілося наслідувати позитивні риси людського характеру. Я спонукаю дітей аналізувати, мислити, робити певні висновки.

Усі разом ми любимо мріяти і фантазувати. Виконуючи якесь нескладне практичне завдання, ми частенько співаємо українських народних пісень, пригадуємо вірші, казки, прислів’я і приказки. Це добре тренує дитячу пам’ять, логічне мислення. Також розвиваю у дітей асоціативне, нестандартне, композиційне, об’ємно-просторове мислення, почуття форми, руху, матеріалу, кольору та конструктивні вміння.

А ще усі діти велике задоволення отримують від гри. Дитяча гра – один з основних видів діяльності дітей, спрямований на практичне пізнання навколишніх предметів і явищ через відтворення дій та взаємин дорослих.

Діти всіх народів світу мають спільну характерну рису – вроджений потяг до гри. Зведіть до купи дітей з різних кінців земної кулі, і вони швидко знайдуть між собою спільну мову – почнуть гратись. Гра, забава, а тим більше іграшка належить до головних атрибутів дитинства. Діти граються скрізь, де тільки трапляється для цього нагода: в хаті, на вулиці, в полі, в лісі, в класі, в тролейбусі. Тому на заняттях нашого гуртка ми виготовляємо іграшки з солоного тіста, фетру, ляльки-мотанки, травомотанки, іграшки з паперу. Власноруч виготовленими іграшками ми граємось, придумуємо їм імена, наділяємо їх певними рисами, характером і приміряємо на них, а відтак і на себе, різні соціальні ролі, долаємо конфлікти, придумуємо нові цікаві історії і казки, разом фантазуємо. Це, на мою думку, дуже позитивно впливає на емоційно-психологічний стан дитини, робить її емоційно врівноваженою, терплячою, толерантною, відкритою до спілкування. Рольові дитячі ігри є не що інше, як наслідування серйозних занять людського життя. У них відображається все те, як правило, що доведеться робити, коли дитина стане дорослою.

Важливо, щоб мої учні не просто слухали мене, як педагога, а співпрацювали зі мною у режимі діалогу, висловлювали власні думки, ділились своїм розумінням завдання, обговорювали те, що презентують. На занятті відбувається обмін інформацією, знаннями з тої чи іншої теми, яку учні самостійно або з батьками досліджували, користуючись додатковими джерелами (різні дослідницькі проекти). Наприклад, учнями нашого гуртка було проведено дослідницьку роботу з історії виникнення вишивки набивною голкою, про народних майстринь цієї вишивки. Всі набуті теоретичні знання підсумовано у проекті «Веселкові барви вишитого світу», а практичні знання втілюються у їхніх творчих роботах у вигляді панно, картин тощо.

Велику увагу я, як педагог, приділяю виконанню учнями різних доручень і обов’язків. Це змалку дисциплінує дитину, формує почуття відповідальності, вчить раціонально використовувати час, будить ініціативу, гартує характер і виробляє вольові якості, вчить долати труднощі й доводити розпочату справу до кінця. «Кінець діло хвалить» (народна мудрість). Саме такі якості дуже необхідні юним патріотам рідного краю, адже вони загартовують дитину як особистість дисципліновану. Вдале виконання доручень викликає у дитини радість успіху.

На свої заняття час від часу запрошую батьків, аби спонукати їх до спільного творчого процесу, щоб з дитиною вони зробили щось разом, що викликатиме у них спільні спогади, емоції тощо. Діти дуже полюбляютьнавчати своїх батьків як правильно виготовити ту чи іншу річ, техніку виконання якої вони засвоїли на заняттях раніше. Це є не лише своєрідним закріпленням знань і умінь дитини, а й виховує у ній вміння навчати, спілкуватись, бути терплячою. А схвальна оцінка батьків теж стимулює до позитивних настроїв і хороших досягнень.

Роботу гуртка «Умілі ручки» з національно-патріотичного виховання було висвітлено у передачах Волинського телебачення «Урок для батьків» (You Tube «Урок для батьків» від 28.04.2015 р. і «Урок для батьків» від 26.12.2014р.).

Для батьків та вихованців відділу декоративно-ужиткової творчості мною та педагогами відділу проводяться цілий ряд виховних заходів, у яких ми прищеплюємо любов до українських традицій та культури. Зокрема: «Українські вечорниці: Андріївські гадання», «Масляна», «Ой не ріж косу», «Свято осені», «Свято вшанування матері», які згуртовують родини, здружують наших вихованців і їхніх батьків.

З гуртківцями ми проводимо різноманітні майстер-класи для учнів шкіл міста та вихованців інших відділів Палацу учнівської молоді. В такий спосіб мої учні діляться досвідом з однолітками. Доброю традицією стало проведення майстер-класів на осінніх, зимових, весняних канікулах, а також перед новорічними святами та Великоднем, під час проведення Тижня позашкілля. Моє завдання як педагога – залучити якомога більше дітей на канікулах до творчої діяльності для максимально корисного проведення вільного часу.

Також цілий ряд майстер-класів я, як творчий педагог, що бажає поділитись досвідом, провела для глядачів Волинського телебачення у програмі «Ранок Нової Волині» в рубриці «Навчаємось разом». Це: майстер-класи з писанкарства, вишивки набивною голкою, виготовлення прикрас з полімерної глини, новорічних іграшок з фетру, з паперу, створення композиції з паперу в техніці квілінг, та іграшок з солоного тіста тощо.

Маленькі гуртківці творять гарні речі не лише своїми умілими ручками, вони вчаться творити добро своїми гарячими і небайдужими серцями. Мої вихованці активно долучаються до різноманітних благодійних акцій, організовують виставки-продажі власних робіт. А зібрані кошти ми передаємо на лікування онкохворих діток (акції «Тепла іграшка надії», «Поспішаємо творити добро»), а також на лікування поранених бійців, що прибули на Волинь із зони АТО.

Вихованці гуртка «Умілі ручки» є переможцями найрізноманітніших конкурсів декоративно-ужиткового мистецтва. Це: «Таланти третього тисячоліття», «Люби і знай свій край», «Україна очима дітей», «Писанка третього тисячоліття», «Святвечір», «Новорічний подарунок», «Різдвяна атрибутика».

За перемоги у всеукраїнських конкурсах мої вихованці були нагороджені безкоштовними путівками до дитячих таборів відпочинку. У 2011 р. за перемогу у конкурсі «Таланти багатодітної родини» Передельська Юлія відпочивала у таборі відпочинку «Артек», а в 2012 р. Сачук Назар, Кохановська Марія, Оніщук Тетяна (переможці конкурсу «Україна очима дітей») безкоштовно відпочивали у таборі «Молода Гвардія» у м. Одесі. Згодом, переможці конкурсів відпочивали у Буковелі.

В учителя велика місія на землі. Він навчає, надихає, наповнює сенсом життя підростаюче покоління. Я повністю згідна з В.Сухомлинським, що стверджував: «Щоб стати справжнім вихователем дітей, треба віддати їм своє серце…». Ми можемо ефективно навчати та виховувати дітей лише досконало знаючи вікові, фізичні, психологічні особливості дитини, її потреби та бажання. Навчати і виховувати не з примусу, а з її волі, за її бажанням.

«Найперше, що має зробити вчитель – це розвинути в учня дух допитливості» (Д.Мендєлєєв).

Усі ми прагнемо щоб наша країна була високорозвиненою європейською державою, щоб її визнавали в світі як незалежну, сильну державу зі своєю історією та звичаями. А ще, ми хочемо переймати досвід інших країн, зокрема, і в питаннях навчання та виховання підростаючого покоління. Я та вихованці відділу у 2013 році відвідали позашкільний заклад польського міста Ольштин в рамках проекту «Давайте познайомимось». А в 2015 році в Палаці учнівської молоді ми провели майстер-клас з виготовлення оберегу для польських дітей.

Я, як завідувачка відділу декоративно-ужиткової творчості та образотворчого мистецтва, зініціювала та провела для учнів шкіл міста та вихованців позашкільних закладів міста такі конкурси: «Ангел в сурму засурмив, про Різдво всіх сповістив», «Мої улюблені коти», «Святвечір», конкурси дитячого малюнка «Шляхами великого Кобзаря», присвяченого 200-річчю з Дня народження Т.Г.Шевченка, «Козацькому роду нема переводу» до Дня козацтва, а також родинне свято-конкурс «Великдень у наших родинах».

Я – творчий і сучасний педагог. Бо поруч із вивченням і засвоєнням декоративно-ужиткової спадщини наших попередніх поколінь, я намагаюсь іти в ногу з часом, вдало поєдную сучасні види декоративно-прикладного мистецтва з традиційними ужитковим, урізноманітнюю дитячу діяльність, підкріплюю її позитивними емоціями, доброю та щирою атмосферою на занятті. Адже, «одноманітність у роботі стомлює не лише учня, а й учителя» (Ш.Амонашвілі).

З 2005 по 2014 р. була головою методичного об’єднання відділу декоративно-ужиткової творчості та образотворчого мистецтва. Однією з важливих ланок моєї роботи, як досвідченого педагога, є наставницька робота. З 2008 року є наставником чотирьох новопризначених керівників гуртків Палацу. Молодим педагогам надаю допомогу із написання навчальних програм, конспектів занять, виховних заходів, допомагаю з організацією набору вихованців у гуртки, підтримую та ділюсь власним досвідом роботи.

У 2011 р. на міський та обласний етап конкурсу «Творчі сходинки педагогів» представила навчальну програму гуртка «Умілі ручки» та розробки конспектів занять.

У 2013 та 2015 роках методичне об’єднання відділу було відзначено за підсумками роботи Палацу учнівської молоді і нагороджено дипломом у номінації «Краще методичне об’єднання».

У 2014 році мою роботу, як педагога, що постійно популяризує діяльність відділу декоративно-ужиткової творчості у засобах масової інформації було відзначено у номінації «Популяризація роботи відділу».

У 2015 році я, як завідувачка відділом, відзначена у номінації «Успішний керівник» та нагороджена дипломом Палацу.

З 2012 по 2015 р. я є слухачем міської школи резерву керівних кадрів ЗНЗ.

У 2012 р. відвідала обласний семінар у смт. Торчин, а в 2015 р. – обласний семінар з декоративно-ужиткового мистецтва в Володимир-Волинському.

Як завідувачка відділом, постійно творчо співпрацюю з ЗНЗ міста (кілька років поспіль була у складі журі шкільних творчих звітів, відповідала за організацію міської виставки декоративно-ужиткового мистецтва «Паростки надії»), співпрацюю з Волинським краєзнавчим музеєм, з художньою школою м. Луцька, з ВОДТРК, з ЦНТТУМ та іншими.

Підсумовуючи мою роботу як керівника гуртка «Умілі ручки», як педагога-позашкільника, хочеться відмітити, що мої заняття є розвиваючими та цікавими, відповідають сучасним запитам молодого покоління, водночас популяризують спадщину декоративно-ужиткової творчості. В центр навчально-виховного процесу я завжди ставлю особистість дитини. Для того, щобвона змогла якомога яскравіше проявити себе, на заняттях створюю емоційно позитивну атмосферу. Завжди дотримуюсь педагогічного такту й особливої уваги надаю культурі мовлення. Ми розмовляємо лише рідною мовою, однак поважаємо російськомовних гуртківців. В процесі спілкування такі учні згодом легко переходять на українську мову.

Процес навчання має бути безперервний, пронизаний спільною ідеєю, завданнями і метою. Я маю чітко визначатинавчальні, виховні і розвиваючі завдання кожного заняття, на яких ми пізнаємо цікаве, корисне, виховуємо певні риси характеру, розвиваємосьяк творчі особистості.

Я люблю свою професію. Мені подобається сіяти в дитячих душах мрію, добро любов і надію. Я вірю, що наше майбутнє і майбутнє наших дітей буде добрим і світлим, таким, якими є ці маленькі хлопчики і дівчатка. Вірю, що нарешті настануть позитивні зміни в нашому суспільстві. Україна стане сильною, незалежною, європейською державою. Наші маленькі вихованці підростатимуть справжніми патріотами своєї рідної землі, а згодом своїми руками будуть розбудовувати нашу державу. Вони будуть виховувати своїх дітей в дусі національно-патріотичного виховання, спираючись на багатий досвід минулих поколінь, на історію, на свої культурні надбання. Все буде у нас добре, якщо докладемо до цього максимум зусиль уже сьогодні.